Як стати успішним промовцем

Порада 1. Знайдіть індивідуальний образ, власний стиль. Під час промови намагайтеся

довести свої погляди й переконання. У промові має відчуватися особистість. Необхідно створити

власний образ.

Образ промовця — це те, як його бачать слухачі. Він відбивається у змісті промови, у

кожному слові, вимові, рухах..

Порада 2. Говоріть! Набувайте досвіду мовних “боїв”. Практика поступово відточуватиме

ваше мистецтво. У тепличних умовах промовець не сформується, тож, якщо хочеш навчитися

говорити— говори. Промовцем стають лише в процесі практики.

Порада 3. Аналізуйте власні й чужі промови, намагайтеся вирізняти в них недоліки й

здобутки. Навіть якщо ви вважаєте свою промову невдалою, це вже засвідчує, що ви

замислилися над нею. Це вже початок риторичного навчання. Це означає, що завтра ви

уникатимете вчорашніх помилок, а післязавтра забудете про них. Активне ставлення до недоліків

власної промови, самоаналіз і прагнення вдосконалення, спостереження за іншими промовцями

наближають до наступної поради.

Порада 4. Визначте взірець і вчиться. Кожен із нас потайки був у захваті від чієїсь

промови. Отже ми, відчуваємо, що існують зразки мовної творчості, яких варто наслідувати. У

дитинстві мовні зразки надають батьки або родичі. Мірою дорослішання, за зразок промовців

можуть бути старші товариші, у школі— улюблені вчителі.

Дайте собі чесну відповідь: кого я наслідую в житті (зважаючи на те, що кожен із нас

прагне самостійності)? Обравши когось за взірець, аналізуйте, в чому причина його успіху.

Формуйте власний “образ”, стиль індивідуальну манеру поведінки. Власне, цим ми й займаємося

в житті: шукаємо неповторний “образ”, власне “обличчя”. До речі, не бажано під час публічного

виступу “приєднуватися до думки попереднього оратора”.

Порада 5. Вивчайте закони і правила риторики. Законами називають теоретичні

положення, виведені з практики ораторського красномовства та мовного спілкування взагалі. Ці

закони відбивають мовну реальність і поширюється на різні види публічно-мовної практики. Із

законів випливають правила практичного користування мовою. Самі правила виступають

зразками вдалого або невдалого застосування законів.

Порада 6. Вивчайте творчість письменників та ораторів різних епох і стилей. Неможливо

стати досвідченим промовцем без знання зразкових творів тієї культури, в якій ви народилися й

формуєтеся як особистість. Кожна людина намагається опанувати надбання культури, до якої

належать результати діяльності попередників, класичні поради ораторського мистецтва.

Порада 7. Вправляйтеся в складанні й виголошенні промов. Вправи необхідні, щоб уявити

себе у майбутніх ситуаціях мовної боротьби.

Порада 8. Аналізуйте і декламуйте вголос зразкові тексти. Оберіть текст, що вам

подобається (прозовий чи поетичний), проаналізуйте його з точки зору змісту та стилю, а потім

читайте його вголос, поступово вивчаючи напам’ять. Згодом у пригоді стануть заняття з

учителем, режисером. Якщо ж поряд немає керівника, вправляйтеся самостійно.

Корисно записати свою промову на магнітофон чи відео — тоді ви побачите недоліки

власного образу оратора, відчуєте темп мови, паузи, повтори, інтонації тощо. А потім усе залежатиме від того, наскільки вимогливо ви поставитеся до себе: жоден промовець не досягне

успіху без самостійної підготовки.

Завдяки роботі над декламацією й читанню ораторських промов ви сформуєте дихання,

виразний голос, подолаєте страх перед аудиторією та зайву зосередженість на собі. Ви забудете

про себе, бо налаштуєтеся на слухачів і сконцентруєтеся на матеріалі вашої промови. А це

гарантуватиму успіх!

Порада 9. Удосконалюйте техніку мовлення. Такі заняття передбачають комплекс вправ з

постановки дихання та розвитку чіткої вимови.

Ви маєте усвідомити, що публічні виступи — це відповідальна справа. Й однієї лише

техніки мовлення замало, щоб стати успішним промовцем. Погодьтеся, дуже прикро

спостерігати, коли люди, здатні думати не в змозі висловити свої думки, безпорадні перед своїми

жестами, мімікою, тембром голосу, інтонаціями.