3. Теорія суддівства

Суддівство передбачає розв’язання двох найважливіших завдань:

обгрунтування й пояснення рішення щодо перемоги певної команди (ЧОМУ?)

безпосередньо прийняття рішення (ХТО?)

Визначальними критеріями суддівства, тобто чинниками, на які, судді мають неодмінно

зважати, приймаючи рішення, є:

— переконаність — тобто суддя має бути стовідсотково впевнений у правильності позиції

команди-переможиці. Переконаність — дістає підкріплення в інших критеріях, якими є:

аргументація — вагомі судження на захист чи спростування теми або аргументів опонентів;

докази й доповнення— підкріплення аргументації логічним перебігом думок і фактами,

прикладами, статистикою або цитуванням знаних фахівців та експертів;

структура виступу — зв’язок аргументів одине з одним і з темою загалом, послідовність

контраргументації;

форма виступу — доступність промови, спосіб її виголошення, вербальні і невербальні прийоми

виступу.

З огляду на ці критерії судді зазвичай самостійно визначають кількість балів за правильні

та хибні відповіді.

АЛЕ!

Під час дебатів можуть виникати ситуації, які мають слугувати підставою для зняття

балів, а в деяких випадках і для прийняття рішення про програвання команди. Це порушення 4

головних принципів дебатів.

Справедливість

Обидві команди мають забезпечити поле для дискусії, тобто опоненти мають право

заперечувати висловлення.

Ясність

Дебатами займаються люди, які, попри змістовну підготовку, не є фахівцями у певній

царині, тому аргументи команд мають бути ясними, чіткими і зрозумілими для всіх.

Чесність

Гру треба вести чесно, не приписуючи опонентам вигаданих аргументів і висновків. Усі

залучені докази, цитати й доповнення мають бути правильними.

Повага

Упродовж дискусії команди мають слухаючи одна одну, поважаючи точку зору опонентів,

бути коректними й прихильними. Дебати— це не так змагання, як дружнє обговорення проблем.

Це дуже специфічний різновид вербальної діяльності— безконфліктне спілкування. Саме тому

дебати слугують шляхом до реальної демократії.